Город Вознесенск основан в 1789 году князем Потемкиным-Таврическим. Первоначально город был административным центром Новороссии и губернским центром Вознесенской губернии, упраздненной в 1796 году. Некоторое время Вознесенск принадлежал военному ведомству России (когда и получил герб), затем стал заштатным городом Херсонской губернии. Ныне - город в Николаевской области Украины.

Герб Вознесенска утвержден 6 августа 1845 года законом №19383:

"В верхней части щита в золотом поле Государственный герб, а в нижней, разделенной надвое: в голубом поле сокол, парящий над рекою Бугом и, в красном поле атрибуты военные и сельские: крестообразно пика и коса, сверх их уланская шапка, а внизу серп".

Герб символизирует статус военного поселения, атрибуты военной и гражданской жизни говорят о характере службы населения города (в основном солдат уланского полка)

Использован текст гербовника П.П.фон Винклера

Известен проект герба Вознесенска, составленный по правилам 1857 года: в лазуревом щите серебряный волнистый пояс, сопровождаемый сверху золотым орлом, а внизу - золотым полумесяцем и копьем. В вольной части щита - герб Херсонской губернии

В 90-х роках XVIII століття в адміністративно - територіальному поділі Росії відбуваються серйозні зміни. Указом цариці Катерини ІІ від 27 січня 1795 р., зокрема предписувалося: заснувати нову Вознесенську губернію. Губернське місто нового намісництва указом передбачалося заснувати "вдоль реки Буга в окружностях местечка Соколов" під назвою Вознесенськ. Губернія поділялася на 12 повітів, крім них в нову губернію входили так звані приписні міста Одеса, Миколаїв, Очаків, Дубосари, Берислав.

Будівництво губернського міста розпочалося в другій половині 1795 року. Проект склав французький інженер Франц де Волан. Відомості про те, яким повинен був стати Вознесенськ, знаходимо в "Материалах для географии и статистики Росии"(1863р.): "Город этот должен был занимать все пространство между реками Ю.Буг и Мертвовод и располагаться до территории Марьиной рощи. Внешняя сторона города вдоль рек - 6 верст, весь город размещался на просторе 20 квадратных верст…" Передбачалося на річках облаштувати набережні, щоб у місто могли заходити з Південного Бугу кораблі.

Але побути Вознесенську губернським містом судилося недовго. Минуло трохи більше року, і на світ з'явився новий указ нового царя Павла І від 12 грудня 1796 р. За цим указом поновлювалася Слобідсько-Українська губернія у межах 1765 р. і ліквідувалася Вознесенська губернія. Вознесенськ же з центру губернії перетворився на заштатне містечко. Будівництво його припинили, чиновники різних "присутственных мест" подалися на службу хто в губернське місто Катеринослав, хто в повітове місто Ольвіополь. У Вознесенську ще деякий час залишалася канцелярія Бузького козацького війська, та й вона припинила своє існування в1797 році, коли за указом царя козацькі полки розформували…

Вся перша половина XIX століття пройшла для Вознесенська під знаком військового міста. В 1803 році царський уряд вирішив знову поновити Бузьке козацьке місто, щоб мати прикордонну варту. Командування Бузького козацького війська знаходилося у місті Вознесенську, а підрозділи чотирьох полків в 29 селах.

В 1857 році військові поселення були ліквідовані, а Вознесенськ зажив тихим провінційним життям. Після скасування кріпосницького права в місто потягнулися безземельні селяни, потроху почали створюватися промислові підприємства - завод по ремонту сільгоспмашин, свічковий завод, соледробарка, гончарні, виноробні підприємства.

На початку XX століття Вознесенськ був повітовим містом і входив до складу Херсонської губернії. Як свідчить "Ведомость о числе жителей в городах Херсонской губернии"(1901 р.) у Вознесенську на той час проживало 11 тисяч 297 чоловік.